Венедіктова Ірина Валентинівна

Венедіктова Ірина Валентинівна

Категорія Національний публічний діяч
Дата народження
Остання посада ОФІС ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА, Генеральний прокурор
Скоринг ризику необгрунтованих активів (beta)
2.75
ризики
  1. Задекларована сума грошей у готівці - еквівалент 90125.06 USD перевищує USD 50000

  2. Не зазначена вартість 1 нерухомості, якою декларант або його родина володіє з 2015 року та пізніше

  3. У декларації зазначено 1 автомобілів, ціна яких більше 800 тисяч гривень або що входять в перелік автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком і затверджені Міністерством економіки https://www.me.gov.ua/vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA

  4. Не зазначена вартість 1 авто, якими декларант або його родина володіє чи користується з 2015 року чи пізніше

Скоринг розраховано на основі річної декларації за 2020 рік.

Методологія оцінювання ризику необгрунтованих активів публічних діячів була змінена. Скоринг працює в бета версії.

icon
ЗВ’ЯЗКИ з фізичними особами
icon
ЗВ’ЯЗКИ з юридичними особами
Iм’я Тип зв’язку Код
Спільна власність 35724337
Частка 50.000%
Підтверджено: 31.12.2015 Декларація за 2015 рік
icon
доходи та витрати
Рiк Посада Доходи декларанта, UAH Доходи родини, UAH Витрати та інші правочини декларанта, UAH
2019

Державне бюро розслідувань, Т.в.о. директора Державного бюро розслідувань

451 364,00 319 377,00
2018

Верховна Рада України, народний депутат України (кандидат)

404 403,00 186 908,00
2015

Верховний суд України, суддя (кандидат)

219 920,00 277 194,00
icon
Грошові активи:
Декларант Родина
Рік Вид активу UAH USD EUR Інше UAH USD EUR Інше
2019 Вклади 161 160,00 5 341,00
2019 Готівка 700 000,00 20 000,00 20 000,00
2019 Інше
2018 Вклади 32 541,00 5 347,00
2018 Готівка 550 000,00 20 000,00 250 000,00 20 000,00
2018 Інше
2015 Вклади 40 446,00 7 952,00
2015 Готівка 20 000,00 20 000,00
2015 Інше
icon
ФІНАНСОВІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
Рiк Cума в декларанта, Сума в сім'ї,
2019 UAH UAH
2018 UAH UAH
2015 UAH UAH
icon
Дарунки, призи, виграші:
Рік Cума в декларанта, UAH Сума в сім'ї, UAH
2019
2018
2015
icon
НЕРУХОМІСТЬ:
Рік Земля Будинки Квартири Інша нерухомість
2019 1500.0 м² (1) 387.5 м² (1) 165.7 м² (3)
2018 1500.0 м² (1) 387.5 м² (1) 165.7 м² (2)
2015 21500.0 м² (2) 387.5 м² (1) 165.7 м² (2)
icon
Транспортні засоби:
Рік Декларант Родина
2019
  • Porsche Cayenne 2013
2018
  • Porsche Cayenne 2013
2015
  • ВАЗ 21213 ВАЗ 2113 2003
  • Хюндай Акцент 2011
  • Порше Кайен 2013
  • Тойота Камри 2012
  • Мазда СХ-7 2006
icon
Кар'єра:
Період Посада
17.03.2020 — ОФІС ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА, Генеральний прокурор
27.12.2019 — до 17.03.2020 ДБР, т.в.о. Директора
29.08.2019 — до 14.01.2020 Верховна Рада України, Народний депутат України
icon
Досьє:

Батько — Валентин Семенович Венедіктов, генерал-майор міліції, доктор юридичних наук, професор. Працював проректором з навчальної роботи Харківського університету внутрішніх справ, який у 2000 році закінчила Венедіктова. Мати — Валентина Михайлівна Венедіктова, кандидатка юридичних наук, працювала в Національній юридичній академії ім. Ярослава Мудрого та Харківському національному університеті внутрішніх справ.

Протягом 2000—2004 років Венедіктова працювала на кафедрі правознавства Харківського гуманітарного інституту Народної української академії.

У 2004 році перейшла до Харківського національного університету ім. Каразіна, де по 2019 рік очолювала кафедру цивільно-правових дисциплін.

У 2016 році була кандидатом на посаду судді касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду. Вибула з конкурсу, здобувши менший за мінімально допустимий бал за результатами іспиту.

З 2018 року Венедіктова була радницею Володимира Зеленського з правових питань. Входила до його передвиборчого штабу на президентських виборах у 2019 році.

У липні 2019 року обрана депутаткою Верховної Ради України IX скликання за списком пропрезидентської партії "Слуга народу" (№ 3 у партійному списку) та очолила парламентський комітет з питань правової політики.

27 грудня 2019 року Зеленський призначив Венедіктову на посаду тимчасової виконувачки обов'язки директора Державного бюро розслідувань

Вже 29 грудня в ДБР було оголошено конкурс на заступників директора бюро. При цьому, кандидатам дали всього п'ять днів на подачу документів - з 30 грудня по 3 січня. З них робочими були тільки два- 2 і 3 січня. Згодом стало відомо, що конкурс завершився 10 січня. Більшість кандидатів, які подали документи, дізналися про це лише зі ЗМІ. А переможцем оголосили Олександра Бабікова, який працював в юридичній фірмі "Aver Lex" та представляв інтереси експрезидента-втікача Віктора Януковича.

20 січня 2020 року Венедіктова призначила його своїм першим заступником, попри протести родин Героїв Небесної Сотні та можливий конфлікт інтересів. Сам Бабіков стверджував, що не знайомий з Януковичем та запевняв, що не втручатиметься у розслідування справ Майдану. Свої скарги в суди в інтересах Януковича він пояснив "технічною роботою" в адвокатському об'єднанні. А особисту присутність на засіданнях – тим, що був "молодим адвокатом, якому був потрібен досвід".

Джерело Bihus.Info в ДБР повідомило, що Бабіков прийшов до бюро ще перед конкурсом разом із т.в.о. директора Венедіктовою. "Бабіков вже тоді не соромився задавати питання слідчим, брати до рук матеріали кримінальних проваджень і з’ясовувати, чому це розслідують так, а не інакше. "Найпрекрасніше", що пані т.в.о. не просто не перешкоджала Бабікову парирувати у висловах з працівниками ДБР, навпаки ж – вона не соромлячись представляла його своїм першим заступником", – розповів журналістам звільнений працівник ДБР.

Крім того, дію свого адвокатського посвідчення Бабіков призупинив 28 грудня – тобто, ще до оголошення конкурсу, який він виграв. Згодом Бабіков заявив, що до “конкурсу” був радником Венедіктової. 

Заступником тоді став Олександр Соколов — колишній співробітник СБУ Харкова. Його дружина Ганна Соколова у своїй декларації за 2018 рік вказала 125 тис. грн. доходу від ТОВ "Перегрін Кепітал Груп". Це юридична фірма, засновниця якої - свекруха Венедіктової Наталія Колесник. Сама Венедіктова в той період, коли Соколова отримувала від цієї фірми доходи, офіційно була радницею "Перегріну".


Вже 17 березня 2020 року Венедіктова призначена Генеральним прокурором.

Журналісти проєкту "Схеми" дослідили зв'язки Венедіктової і наближених до неї людей з іншими впливовими політиками і бізнесменами та проаналізували її майновий стан. З-поміж іншого, з'ясували, що її рідний брат тривалий час працював юристом у так званій групі компаній "Інвестор", заснованої родиною керівника МВС Арсена Авакова та ексдепутатом Ігорем Котвіцьким. Водночас, чоловік Венедіктової Денис Колесник, щойно вона обралась у Верховну Раду та очолила комітет з питань правової політики – пішов на підвищення в органах Нацполіції та перевівся у Київ. При цьому, подружжя не вказало, яким майном користувалось торік у столиці.

Рідний брат генпрокурорки Сергій Венедіктов мав ліцензію адвоката, а станом на квітень 2020 року викладав на юридичному факультеті Національного університету імені Тараса Шевченка. У своїй біографії Сергій Венедіктов зазначав, що отримав належні організаційні навички, "працюючи за сумісництвом протягом більше восьми років керівником юридичного відділу на підприємстві". Але на якому саме – не вказав. 

Журналісти встановити, що це був бізнес Авакова, теж вихідця з Харкова, та його близького соратника і бізнес-партнера –Котвіцького. За допомогою джерел у податковій вдалося відстежити, що починаючи з 2008 року Сергій Венедіктов працював у ТОВ "Газоконденсатне родовище "Денисівське" та ТОВ "Сахалінське", пізніше – у ТОВ "Мар’їнське" та ТОВ "Гравеліт–21" – щонайменше до 2016 року. Ці фірми спеціалізуються на видобутку газу з державних надр. Дві з них уже ліквідовані.

Стосунок Венедіктова до цих фірм підтверджується і в Єдиному реєстрі судових рішень. Зокрема, у 2009 році Сергій Венедіктов представляв у суді інтереси підприємств "Денисівське" та "Мар'їнське". Всі ці фірми належать до так званої групи "Інвестор" родини Арсена Авакова та його соратника Ігоря Котвіцького. "Сахалінське" заснував особисто Котвіцький, а "Денисівське" – ТОВ "Інвестор-Нафтогаз", власником якої була фірма "Інвестор".

Про те, що брат Венедіктової протягом кількох років працював не пересічним юристом у структурах Авакова та Котвіцького, а був довіреною особою, свідчить і ще один встановлений факт. У 2015 році Котвіцький особисто виписував довіреність на ім'я Сергія Венедіктова "на ведення справ учасника публічного акціонерного товариства" – це дані, які журналісти отримали від джерела з доступом до Єдиного реєстру довіреностей. Вказаний термін дії довіреності – з 30 березня до 30 червня 2015 року.

Саме в цей період часу відбулися збори акціонерів ПАТ "Інвестор", де Котвіцький володів часткою. Біля витоків "Інвестора" Котвіцький стояв разом із Арсеном Аваковим. Частка у фірмі раніше була записана на дружину Авакова – Інну Авакову, а станом на кінець 2019 року кінцевим бенефіціарним власником майже 44% акцій ПАТ "Інвестор" значився син міністра Олександр Аваков.

Чоловік Венедіктової Денис Колесник раніше працював на посаді начальника відділу протидії кіберзлочинам у Харківській області. В листопаді 2019 року, коли Венедіктова вже працювала у Києві на чолі парламентського комітету ВР з питань правоохоронної діяльності, він отримав посаду в керівництві кіберполіції всієї України – став заступником начальника цього департаменту Нацполіції. Наприкінці того ж місяця підполковник Колесник отримав звання полковника. 

У декларації за підсумками 2019 року Венедіктова вказала, що мешкала на Харківщині. При цьому, з весни 2019 року її регулярно можна було помітити в штабі Володимира Зеленського перед виборами президента.

Зі стартом парламентської кампанії Венедіктова стала активним співробітником виборчого штабу, розташованого у столиці. Пізніше, отримавши депутатський мандат, вона вела активну депутатську діяльність на засіданнях Ради та на парламентському комітеті, який вона очолювала.

Чоловік Венедіктової також держслужбовець. І він теж, отримавши роботу в столиці ще восени, вказав в декларації, що в 2019-му мешкав у Харкові. Де саме в Києві Ірина Венедіктова з чоловіком мешкали у 2019 році встановити не вдалось. Однак, журналісти зафіксувати, що новопризначена генпрокурорка станом на квітень 2020-го року проживала в самому центрі столиці – на вулиці Круглоуніверситетській.

Протягом кількох днів було зафіксовано, як до цього будинку за Венедіктовою приїжджав кортеж з двох авто та забирав генпрокурора. Також вдалося зафіксувати, як від цього будинку від'їжджав і чоловік Венедіктової на автівці Honda CR-V. Однак ця машина оформлена не на нього самого, а на його 69-річного батька. Її також немає в декларації держслужбовця.

Квартира, в якій мешкає подружжя, оформлена на інших людей, непублічних. Але примітно, що родина ця також родом із Харкова. Сама Венедіктова не захотіла відповідати за запитання про київську оселю й порадила журналістам звернутися із запитом. У відповідь на запитання про відсутність київської оселі в її декларації Венедіктова заявила, що в неї "все відображається таким чином, як треба".


28 квітня 2020 року активіст Сергій Стерненко оприлюднив копію судового рішення Вищого антикорупційного суду, який зобов'язав Національне антикорупційне бюро України відкрити справу за повідомленням про недекларування Венедіктовою майна (мова про годинник Hublot, Ірина Венедіктова не вказала в декларації). Після розголосу Венедіктова заявила, що носить підробку годинника, яка коштує менше 5 тис. грн. 

Згодом НАБУ підтвердило, що на підставі ухвали слідчого судді ВАСУ від 24.04.2020 детективи бюро внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Однак, провадження закрили через скасування Конституційним судом України ст. 366−1 Кримінального кодексу (декларування недостовірної інформації).

У вересні народний депутат Гео Лерос повідомив, Венедіктова живе в комплексі відпочинку "Пуща-Водиця" Державного управління справами. На підтвердження він доклав частину документа, в якому видно підписи директора комплексу відпочинку "Пуща-Водиця" та генпрокурора. Згідно з ним, Венедіктова орендувала шестикімнатний будинок загальною площею 675,1 кв. м. за майже 64 тисячі гривень на місяць.

Водночас, постанова Кабміну від 1994 року передбачала, що на державних дачах можуть проживати тільки президент, спікер Верховної Ради або глава уряду. Проте 19 червня 2020 року уряд за підписом прем'єра Дениса Шмигаля вніс зміни в документ, додавши фразу: "Ці будинки можуть використовуватися в порядку, визначеному суб'єктом управління, в період, коли вони вільні від проведення відповідних заходів та перебування або відпочинку таких осіб". Саме цією секретною постановою Кабміну скористалася очільниця Генпрокуратури.

За інформацією нардепа, на той час Венедіктова вже проживала в будинку і переуклала договір.

Але, як з’ясували журналісти "Схем", на практиці скористатися таким правом оренди пересічний громадянин не зможе. На запит, чи можна взяти в оренду державну резиденцію чи дачу, у ДУС відповіли відмовою. Крім того, така оренда коштує для генпрокурорки вдвічі дешевше, ніж користування іншими будинками комплексу "Пуща-Водиця", навіть без особливого статусу, йшлося у розслідуванні.

За даними ДУС, які отримали журналісти, вартість оренди одного квадратного метра у приміщеннях найвищого класу у цьому комплексі, затверджена у 2015 році, складала майже 170 гривень на місяць. Будинок Венедіктової, не лише належить до найбільш облаштованих приміщень на території, а й має статус державної резиденції. Але квадратний метр оренди, судячи з укладеного контракту, коштував Венедіктовій лише 95 гривень на місяць. Тобто, якщо брати за основу офіційно затверджений розрахунок ДУС, оренда державної резиденції для генпрокурорки мала б обійтись не у 64 тисячі гривень на місяць, а майже вдвічі більше – 115 тисяч гривень.

Окремо журналісти звернули увагу на особу того, з ким були підписані договори оренди. Це керівник комплексу відпочинку "Пуща-Водиця" Євген Єгоров. Він – підозрюваний у справі щодо незаконного привласнення колишнім першим заступником генпрокурора Ренатом Кузьміним земельної ділянки у Пущі-Водиці і будівництва там житлового будинку. За версією ОГП, який розслідує цю справу, Єгоров, як директор комплексу, допоміг у цьому Кузьміну. 

14 вересня Оболонський районний суд Києва повернув прокурорам обвинувальний акт щодо Єгорова "як такий, що не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України". В ОГП подали апеляцію. Так підлеглі Венедіктової у суді намагалися довести вину Єгорова, який своїм підписом дозволив Венедіктовій оселитися у державній резиденції.

У день публікації розслідування очільниця ОГП опублікувала допис у Фейсбук: "Розмір орендної плати я не встановлювала, а отримавши пропозицію, просто з нею погодилася, прекрасно розуміючи, що моє перебування у цьому будинку займе лише декілька місяців, не більше… Я попросила надати мені методологію розрахунку орендної плати за використання самого будинку, плати за використання загальних територій і тому подібне. Упевнена, в найближчий час будуть проведені необхідні службові перевірки та, таким чином, отримані відповіді на поставлені питання. Якщо виявиться, що в питанні формування орендної плати не все так однозначно і вона могла бути встановлена на більш високому рівні, я негайно сама, за своєю особистою ініціативою, внесу необхідну доплату, щоб не залишити навіть тінь сумніву в цьому чутливому для суспільства питанні".

Також Венедіктова повідомила, що вирішила "якомога скоріше переїхати".

Водночас, Bihus.Info повідомило, що для генпрокурора вже готують іншу державну дачу – у Будинку відпочинку "Конча-Заспа" ДУС. Мова про будинок №79 та огороджену парканом земельну ділянку на кілька соток. За документами, цей будинок відноситься до ІІ класу комфорту, де вартість оренди квадратного метру на рік становить 2 350 гривень 46 копійок. За цими ж документами, площа будинку, який могли передати Венедіктовій, – 129,2 кв. м. 

Окрім основного будинку на території ділянки знаходиться ще одне приміщення – менший за розміром будиночок (це може бути баня або гараж, чи навіть будинок для гостей). Але в документах журналістів, про це приміщення не згадувалося. 

Журналісти нагадали, що на території "Конча-Заспи" в кількасот метрах від будинку №79 знаходиться резиденція Зеленського.

Також журналісти "Схем" дізналися, що Венедіктова у липні 2020 року відмовилась відкрити кримінальне провадження щодо нардепа, заступника керівника фракції "Слуга народу" Павла Халімона, попри аудіозаписи, які можуть свідчити про ймовірне вимагання ним хабарів.

Із заявою щодо можливого вчинення злочину нардепом Халімоном 21 липня звернувся до НАБУ експарламентар та аграрний бізнесмен Олег Дмитренко. Він повідомив, що записував на диктофон телефонні розмови та зустрічі з депутатом та його довіреною особою – іншим підприємцем Сергієм Селютіним. Ці записи свідчать про те, що Халімон і Селютін пропонували йому вирішення проблем з правоохоронцями та сприятливі умови для ведення аграрного бізнесу у Чернігівській області в обмін на 40 мільйонів гривень.

Детективи НАБУ вивчили записи, надані заявником Дмитренком, і 22 липня звернулись до Венедіктової з проханням розпочати кримінальне провадження, в рамках якого збирались зафіксувати ймовірний злочин депутата. Але отримали відмову – у відповіді Венедіктової йшлося про те, що "на теперішній час відсутні визначені КПК України підстави для внесення відповідних відомостей до ЄРДР".

Дмитренко розповів журналістам, що з того часу Халімон та Селютін перестали виходити із ним на зв’язок.

За словами Дмитренка, одна із зустрічей відбулася 15 липня в Офісі президента, на ній були присутні Халімон та його однопартієць Андрій Мотовиловець. На записах чоловік з голосом, схожим на голос Халімона говорив: "...щоб нам з вами не псувати стосунки, оскільки ми живемо з вами в одному регіоні, і наші діти ходять разом в школу і таке".

Пізніше і Халімон, і Мотовиловець підтвердили, що така зустріч була. За словами нардепів, тоді вони, навпаки, обговорювали доведення до банкрутства ДП "Івківці" на Чернігівщині, з яким за контрактами веде бізнес ексдепутат Дмитренко (в рамках кримінального провадження на врожай, який мала б отримати фірма Дмитренка СТОВ "Батьківщина" за контрактом з ДП, наклали арешт).

В офіційній відповіді НАБУ вказало, що "вивчення зазначених аудіозаписів підтвердило вказані у заяві про вчинення кримінального правопорушення обставини вимагання неправомірної вигоди у сумі 40 мільйонів гривень народним депутатом України". Там також додали, що детективи НАБУ "вжили усі можливі заходи для початку досудового розслідування за заявою Дмитренка О.М", але "відмова генпрокурора внести відомості за цим фактом до ЄРДР унеможливила здобуття у законний спосіб доказів протиправної діяльності народного депутата України".

На уточнення, чи спілкувався Халімон з Венедіктовою, нардеп відповів, що ні і додав, що "до неї звертався", але не може це розголошувати.

18 вересня Дмитренко звернувся до Антикорупційного суду з вимогою зобов’язати генпрокурора внести відомості в ЄРДР. За два дні до публікації розслідування суд ухвалив відповідне рішення. В день публікації розслідування в Офісі генпрокурора повідомили, що у липні не вбачали підстави для відкриття провадження, але днями за результатами "особистого прийому одного з народних депутатів" порушили справу. Юристи вважають, що тепер це не має сенсу, бо наразі шанси задокументувати ймовірні докази вже втрачені.

Детальніше в сюжеті:


Схожа історія трапилася й у вересні, коли НАБУ викрило на хабарі неофіційного помічника депутата Олександра Юрченка з фракції "Слуга народу" Івана Фіщенка.

15 вересня НАБУ опублікувало відеоматеріали щодо передачі частини хабара спільникам нардепа. Частина коштів була обіцяна самому Юрченку.

При цьому, Венедіктова з трибуни Верховної Ради 15 вересня заявила, що вручити підозру Юрченку неможливо, бо для цього недостатньо обставин. За її словами, єдиною доведеною обставиною є "факт обговорення внесення змін до законодавства, прийняття підготовлених заявником пропозицій у закон, обіцянка нардепа передати їх на опрацювання юристам". А цього недостатньо для оголошення підозри.

В антикорупційних органах переконують, що таким чином генпрокурорка порушувала закон. Оскільки, такого варіанту, як відмовити у порушенні розслідування, у неї просто немає, і очільниця прокуратури мала би зареєструвати дані від детективів у будь-якому разі.

У НАБУ заявили, що принесли їй ці дані ще 10 вересня. Тоді на нараді ОГПУ ніякого рішення не ухвалили. Коли за кілька днів про справу дізнались ЗМІ, у пресслужбі Венедіктової сказали, що "інформація носить провокативний характер" і що матеріалів справи генпрокурорка не бачила. В антикорупційних органах називали це неправдою, однак від публічних коментарів НАБУ і САП утримувались ще кілька днів після повідомлень у медіа. 

17 вересня стало відомо, що Венедіктова таки підписала підозру Юрченку і навіть клопотання про арешт для нього. Того ж дня фракція "Слуга народу" виключила зі своїх лав Юрченка. Детективи НАБУ вручили йому підозру і клопотали про арешт із альтернативою 6,5 млн гривень застави.

21 вересня суд арештував Юрченка із можливістю вийти під заставу у розмірі 3 млн 1656 грн., що згодом була за нього внесена.

Наприкінці вересня 2020 року чоловік Венедіктової звільнився з посади заступника начальника Департаменту кіберполіції. Перед тим він задекларував понад 750 тисяч гривень виплат, пов’язаних з цим звільненням. З них – 608 тисяч разова допомога при звільненні, 103 тисячі – зарплата, премії і невикористані відпустки, ще понад 60 тисяч – матеріальна допомога і допомога на вирішення соціально-побутових питань. Зокрема, Колесник просив і отримав гроші, за нібито довге і дороге лікувався від Ковіду.

Як з'ясували журналісти Bihus.Info, Колесника офіційно звільнили з посади 30 вересня. Але, попри звільнення, його авто систематично помічали під Кіберполом. Більше того, на сайті він продовжував значитись заступником, а в приймальні не знали, що він звільнявся.

Як зазначається у журналістському розслідуванні, вже наступного дня після звільнення Колесника, Кіберпол оголосив конкурс на колишню посаду чоловіка генпрокурорки, а 5-го жовтня звільнений Колесник на неї подався. На час виходу сюжету в департаменті не коментували, на якому етапі конкурс, але Колесник продовжував їздити до Кіберполу як на роботу. Журналісти намагалися отримати коментар від самого чоловіка Венедіктової, але потрапити до нього на прийом не вдалося. Представник відділу комунікації Кіберполу заявив, що Колесник не буде виходити для коментаря. Він же не зміг пояснити ні ситуацію з конкурсом, ні підтвердити чи спростувати факт перебування Колесника на робочому місці. 

Крім того, журналісти звернули увагу на те, що після звільнення у Колесника змінилася категорія посади, на яку він наново претендує. Справа у тому, що звільнявся Колесник з посади заступника начальника 2-го управління – як представник "середнього складу поліції". Претендує ж він знову таки на посаду заступника начальника – начальника 2-го управління, але вже як "державний службовець". Ця категорія відкриває ширші кар’єрні перспективи, відзначили автори розслідування. 

Журналісти також встановили, що родина генпрокурорки переїхала в приватний будинок під Києвом. Її службовий кортеж та авто Колесника неодноразово був зафіксований у дворі двоповерхового маєтку в Лісниках, який раніше пропонувався в оренду за 70 тисяч гривень на місяць. Маєток з темної цегли на 150 квадратних метрів з кількома спальнями, дизайнерська галявина, альтанка та навіс для авто у дворі.

При цьому, Венедіктова вирішила не доплачувати за проживання у державній резиденції комплексу "Пуща-Водиця", повідомили "Схеми". Відмову доплатити різницю в Офісі генпрокурора пояснили тим, "орендна плата була сплачена нею відповідно до розрахунку до договору про надання у користування держрезиденції", а місячна плата за користування держрезиденцією "повністю узгоджується з арифметичними розрахунками вартості користування 1 кв. м. майна, наданого в користування, та періоду, в який Ірина Венедіктова користувалась ним".


Також "Схеми" виявили низку фактів, які можуть свідчити про те, що Офіс генерального прокурора затягує розслідування справи щодо завдання 93 мільйонів гривень збитків державному "Одеському припортовому заводу", де в якості ймовірного організатора схеми фігурує колишня помічниця Олександра Грановського і досліджується роль самого колишнього нардепа як можливого учасника.

Зокрема, це раптова заміна прокурорів, відмова у проведенні обшуку та бездіяльність щодо оголошення помічниці екснардепа Ольги Ткаченко у міжнародний розшук.

Так у березні 2020 року НАБУ повідомило Ткаченко про підозру, але заочно, оскільки вона не перебувала в Україні. Після чого детективи звернулись до Офісу генпрокурора з проханням погодити документи, щоб довірену особу екснардепа внесли до бази Інтерполу, що допомогло би встановити її місцезнаходження за кордоном та дало би можливість українським правоохоронцям запитувати про її екстрадицію.

Восени того року Окружний адміністративний суд Києва фактично заборонив чиновникам Офісу генпрокурора схвалювати документи від НАБУ і САП до Інтерполу про розшук Ткаченко з можливістю її затримання, а також про її екстрадицію, задовольнивши скаргу адвокатів Ткаченко. Як відзначають автори розслідування, саме цей суд очолює Павло Вовк, якого неодноразово фіксували в компанії з Грановським. 

Після апеляції у січні 2021 року детективи НАБУ та прокурори САП повернули право на оголошення Ткаченко в міжнародний розшук. З того часу, на момент виходу сюжету, минуло майже пів року, та інформація про розшук Ольги Ткаченко в базі Інтерполу так і не з’явилася.

Крім того, як стало відомо журналістам, генпрокурорка відмовилась погодити обшуки в юридичній компанії Equity, що раніше мала назву FCLex, юристи якої діяли в інтересах самого Грановського та його бізнес-партнерів. Екснардепа неодноразово фіксували на зустрічах з партнером цієї фірми Олегом Маліневським та власником Віктором Барсуком, а сам Грановський на виборах до Верховної Ради у 2019 році вказував одного з юристів Equity - Родіона Кокоша - своєю довіреною особою.

Також Венедіктова вирішила змінити групу прокурорів САП, які здійснюють процесуальний нагляд за розслідуванням щодо ОПЗ. Як підкреслюють автори розслідування, сталося це після того, як очільник НАБУ Артем Ситник публічно повідомив, що вже існує проєкт підозри Грановському у цій справі.

Старшим групи, за рішенням генпрокурорки, призначили Василя Кричуна. Він відомий тим, що закрив так звану справу "рюкзаків Авакова" – щодо закупівлі неякісних наплічників для Нацгвардії, де фігурував син тодішнього міністра внутрішніх справ Арсена Авакова Олександр.

На запит до Офісу генпрокурора з питань щодо кожного зі згаданих фактів ймовірного затягування розслідування у відомстві відповіли тільки на одне питання. В ОГП послалися на інше судове рішення, яким прокурорів Офісу генпрокурора зобов’язали провести додаткову перевірку щодо обґрунтованості оголошення Ткаченко у міжнародний розшук. А вже по її завершенню, йдеться у відповіді Офісу, будуть вирішувати питання про погодження внесення експомічниці Грановського до бази Інтерполу. На запитання про раптову заміну прокурорів та відмову у проведенні обшуку в юридичній фірмі в Офісі генпрокурора не відповіли, пославшись на таємницю досудового розслідування.

Детальніше в матеріалі:


СПРАВА ТАТАРОВА

2 грудня 2020 року в НАБУ заявили, що Венедіктова свідомо зриває справу щодо заступника керівника Офісу президента Олега Татарова, якого підозрюють у причетності до фальсифікації експертизи у справі екснардепа та забудовника Максима Микитася

Як йдеться в заяві, ввечері 1 грудня генпрокурор таємно, не ставлячи до відома самих процесуальних керівників, без вивчення матеріалів кримінального провадження, за відсутності будь-яких правових підстав, тобто всупереч вимогам КПК, змінила процесуальних керівників у кримінальному провадженні за фактом надання хабаря за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта у справі щодо заволодіння 81 млн грн Національної гвардії".

Зазначається, що через це детективи НАБУ та прокурори САП не змогли у передбачені законом терміни повідомити про підозру ще одному, вже третьому, ймовірному учаснику злочину – екстоппосадовцю державної компанії "УкрБуд" (Татаров очолював юридичний департамент "УкрБуду").

За версією слідства, Микитась у змові з працівником "УкрБуду" домовився з посадовцем криміналістичного центру МВС Костянтином Дубоносом про липові результати експертизи. Така "оцінка" мала показати, що різниця в ринковій вартості між ЖК на Печерську та на околиці Києва була 7 мільйонів замість 81  мільйона гривень. В обмін Дубонос отримав паркомісце за 250 тисяч гривень.

НАБУ того ж дня опублікувало зазначене листування, де експосадовець "УкрБуду" надсилає "посадовиці ТОВ" скан паспорту для "100-відсоткової знижки" на паркомісце.

В НАБУ наголосили, що ця ситуація — продовження свідомого тиску на слідство і пригадали попередні подібні дії Венедіктової. Зокрема, те як вона із незрозумілих причин підписала підозру по нардепу Юрченку тільки через тиждень після отримання необхідних документів. При цьому, зауважень до тексту підозри та викладених у ньому доказів не було, жодні зміни до поданого спочатку документа не вносилися.

Крім того, в Бюро нагадали, що Венедіктова двічі безпідставно відмовляла НАБУ у направленні документів для екстрадиції бенефіціарного власника ПАТ "ВіЕйБі Банк" Олега Бахматюка, підозрюваного у заволодінні грошовими коштами стабілізаційного кредиту Національного банку для ПАТ "ВіЕйБі Банк" у розмірі 1,2 млрд грн. У червні та серпні 2020 року НАБУ направляло до ОГП той самий пакет документів, а у липні та листопаді цього року отримувало його назад із різними причинами відмов.

Також у НАБУ додали, що у той час, як у справі щодо заволодіння майном Нацгвардії Венедіктова із незрозумілих причин та без попередження змінила прокурорів, у провадженні щодо формули "Роттердам+" прокурора не змінюють. І це незважаючи на його неодноразове намагання закрити справу й унеможливити публічний судовий розгляд протиправних дій службових осіб НКРЕКП і представників групи компаній-бенефіціарів.

14 грудня суддя Печерського райсуду Києва Сергій Вовк за скаргою адвокатів іншого підозрюваного незаконно зобов'язав Генпрокурора змінити підслідність у справі Татарова. Це рішення оскаржили прокурори САП до Апеляційної палати ВАКС, яка призначила засідання на 18 грудня. Однак, воно не відбулося через те, що Печерський суд фізично не передав матеріали до ВАКС.

Паралельно з цим рішення Печерського райсуду Києва вирішує оскаржити і сама Венедіктова. Однак, звернулася до Київського апеляційного суду, а не до ВАКС. І в цей же день судді Київського апеляційного суду Ольга Жук та Людмила Кепкал відмовили у відкритті провадження і захиснику Дубоноса, і Венедіктовій.

Після цього Венедіктова особисто підписала і подала скаргу до Верховного суду. І 23 грудня, судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду Ольга БулейкоМикола Ковтунович та Юрій Луганський теж відмовили у відкритті провадження. Швидкість проходження справи по всіх трьох інстанціях склала менше 10 днів.

18 грудня в.о. керівника САП Максим Грищук підписав підозру Татарову. Детективи НАБУ також отримали право на затримання Татарова і проведення обшуків в Офісі президента і за місцем проживання Татарова. Представники САП та НАБУ прибули в Офіс президента та залишили підозру для Татарова.

Призначені на 22 та 24 грудня засідання з оскарження незаконного рішення Печерського райсуду в АП ВАКС не відбулися, оскільки матеріали так і не надійшли до ВАКС.

23 грудня 2020 року заступник генпрокурора Олексій Симоненко передав кримінальне провадження за підозрою Татарова від НАБУ бюро до Служби безпеки України. Рішення ухвалене втаємничено, без консультацій із НАБУ та САП, фактично під покровом ночі: відповідна відмітка в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зроблена о 23:42. Саме наступного дня Вищий антикорупційний суд мав обрати Татарову запобіжний захід, а САП просила взяти заступника голови ОП під варту з альтернативою застави в 10 млн грн. В Бюро таке рішення Офісу генпрокурора назвали безпрецедентним в історії України втручанням в розслідування НАБУ.

Перед передачею справи до СБУ, Венедіктова взяла відвід і виключила себе із групи прокурорів. Зробила вона це таким чином, що інші прокурори теж не знали, чи залишилися вони у справі, а нових прокурорів не було призначено. Через цю обставину засідання ВАКС із обрання запобіжного заходу Татарову довелося перенести на 28 грудня. Фактично генпрокурор зі своїм заступником врятувала Татарова від можливого арешту із заставою у 10 млн грн.

25 грудня НАБУ відкрило кримінальне провадження через можливе незаконне втручання Венедіктової у справу Татарова.

28 грудня ВАКС не зміг провести засідання щодо обрання запобіжного заходу Татарову оскільки на засідання не з’явилися прокурори. А вже 30 грудня на засіданні ВАКС новий прокурор Офісу генпрокурора України Андрій Грицан, призначений Симоненком, заявив, що відкликає клопотання про обрання запобіжного заходу Татарову у вигляді тримання під вартою. Грицан пояснив це тим, що група прокурорів не змогла у повному обсязі ознайомитися з матеріалами підозри та перевірити обгрунтованість підозри.

15 січня стало відомо, що ВАКС зобов'язав повернути кримінальне провадження за підозрою Татарова до НАБУ для подальшого розслідування детективами, оскільки воно є виключною підслідністю НАБУ і САП. Йдеться про рішення від 13 січня 2021 року, яким зобов’язано Венедіктову розглянути клопотання щодо необхідності передачі справи від СБУ назад до НАБУ. У своєму рішенні суддя ВАКС зазначив, що одним із фактів, що досліджується у межах цього провадження, є надання народним депутатом України неправомірної вигоди службовій особі. Відтак, кримінальне правопорушення за ч.3 ст.369 вчинене народним депутатом України і, відповідно до ст.216 КПК України, може бути розслідуване виключно детективами НАБУ.

Як повідомила пресслужба НАБУ, директор Бюро за погодженням із в.о. керівника САП звернувся до Офісу Генпрокурора з постановою про витребування кримінального провадження. Крім того, Директор НАБУ надіслав до ОГП постанову про необхідність доручення досудового розслідування у цій справі детективам Бюро. Однак, Венедіктова вказані рішення не виконувати не поспішала.

Паралельно зі справою Татарова, у грудні 2020 року Венедіктова увійшла до складу груп прокурорів у трьох основних провадженнях щодо групи "Приват". А вже через два тижні джерела "Економічної правди" в НАБУ повідомили, що бюро тоді ж передало підозри по справі "Приватбанку" на погодження особисто генпрокурору і з того часу від Венедіктової не отримало відповіді.

icon
Банківські рахунки:
Банк ЄДРПОУ Статус
14360570 Клієнт банку
09807750 Клієнт банку
14305909 Клієнт банку
інші варіації імені

Wenediktowa Iryna Walentyniwna

Venediktova Irina Valentinivna

Venediktova Iryna Valentynivna

Venediktova Irene Valentynivna

Venedìktova Ìrina Valentinìvna

Venedictova Iryna Valentynivna

Venediktova Irȳna Valentȳnivna