Суркіс Григорій Михайлович

Суркіс Григорій Михайлович

Інші імена Суркіс Григорій Рахмільович
Категорія Національний публічний діяч
Дата народження
Місце народження Одеса
Остання посада Верховна Рада України, Народний депутат України
Скоринг ризику активів
7.21
ризики
  1. кількість компаній по яким відсутня інформація щодо бенефіціарної власності в декларації порівняно з реєстром pep.org.ua - 1

  2. задекларовано подарунків на суму 5 349 945,00 грн.

  3. сукупна готівка декларанта та членів родини в декларації складає 12 096 950,30 грн.

  4. 1 компанії, власником яких / має частку корпоративних прав / володіє цінними паперами декларант чи члени його родини, отримали фінансових перерахувань від бюджетних організацій по укладеним договорам за рік на суму - 2 743 720,00 грн.

  5. кількість автомобілів, зазначених в декларації - 10

  6. кількість люксових авто - 3

  7. кількість дітей, зазначених в декларації: 1 , тоді як в реєстрі pep.org.ua зазначено про: 2

Детальніше про методологію оцінювання ризику необгрунтованості доходів публічних діячів читайте тут

icon
ЗВ’ЯЗКИ з фізичними особами
icon
ЗВ’ЯЗКИ з юридичними особами
icon
доходи та витрати
Рiк Посада Доходи декларанта, UAH Доходи родини, UAH Витрати та інші правочини декларанта, UAH
2019

Верховна Рада України, Народний депутат

120 040 515,00 3 825 955,00 62 568 246,00
icon
Грошові активи:
Декларант Родина
Рік Вид активу UAH USD EUR Інше UAH USD EUR Інше
2019 Вклади 14 462,00 10 266 469,00 602 885,00 RUB 62,00
2019 Готівка 1 745 000,00 147 000,00 135 000,00 GBP 46 000,00
2019 Інше 158 015 525,00 1 925 000,00
icon
ФІНАНСОВІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
Рiк Cума в декларанта, Сума в сім'ї,
2019 UAH UAH 517 304,00
EUR 1 055 011,00
icon
Дарунки, призи, виграші:
Рік Cума в декларанта, UAH Сума в сім'ї, UAH
2019 5 349 945,00
icon
НЕРУХОМІСТЬ:
Рік Земля Будинки Квартири Інша нерухомість
2019 15840.0 м² (6) 1416.2 м² (9) 3125.12 м² (6)
icon
Транспортні засоби:
Рік Декларант Родина
2019
  • Land Rover Range Rover 2013
  • Rolls-Royce Phantom 2013
  • TOYOTA Land Cruiser 200 2015
  • Mersedes-Benz VP 2016
  • Mercedes-Benz ML500 2014
icon
Кар'єра:
Період Посада
29.08.2019 — Верховна Рада України, Народний депутат України
icon
Досьє:

Давній бізнес-партнер і політичний соратник колишнього голови Адміністрації президента (2002-2005 рр) Віктора Медведчука. У 1991-1993 рр. - очолював СП "Динамо-Атлантик".

У 1992 році Григорій Суркіс, Віктор Медведчук, Ігор Суркіс, Валентин Згурський, Юрій Карпенко, Богдан Губський та Юрій Лях (так звана "київська" або "чудова" сімка) створили приватну адвокатську компанію "БІ.АЙ.ЕМ"

Дана інформація не підтверджується інформацією Єдиного реєстру юридичних осіб, оскільки записів в електронному вигляді за цей період не існує. Але це підтвердив сам Медведчук в одному з інтерв’ю в листопаді 2001 року.

Протягом 1993-1998 рр. Суркіс очолює Український промислово-фінансовий концерн "Славутич", який спеціалізувався на енергоносіях, переробці нафти, торгівлі зерном, цукром, металами та ін. "Славутич" користувався великим покровительством тодішнього президента України Леоніда Кравчука, а Суркіс навіть став у нього радником з економічних питань. 

Головував в ЗАТ "Футбольний клуб "Динамо" (Київ). У 2002 році передав управління клубом брату Ігорю Суркісу. Багаторічний президент Федерації футболу України (2000-2012 рр.) та віце-президент УЄФА (2013—2019 рр).

Народний депутат України Дмитро Чобіт у своїй книзі "Нарцис, або Штрихи до політичного портрету Віктора Медведчука" писав, що Суркіс й Медведчук з партнерами на початку 90-х заснували через офшорні фірми, в тому числі "Берлі менеджмент" і NEWPORT MANAGEMENT LTD з Британських Віргінських островів, багатопрофільний концерн АТ "Національний інвестиційний фонд "Омета XXI століття", куди входили компанії "Омета-траст", "Омета-інвест" і "Омета-прайвіт". Далі засновники концерну "Омета XXI століття" випустили цінні папери і залучили 12 тис вкладників, яким потім начебто не виплатили дивіденди.

Посилаючись на газету "Версия" Чобіт також писав, що у 1998 році за розпорядженням прем'єр-міністра в управління ЗАТ "УКРАЇНСЬКИЙ КРЕДИТНИЙ БАНК", підконтрольного оточенню Суркіса-Медведчука, були передані держпакети акцій (25%) регіональних енергорозподільчих компаній (обленерго) Кіровоградської, Тернопільської і Херсонської областей. "До початку 1999 року під контролем Суркіса-старшого і його компаньйонів опинилися практично всі енергетичні підприємства Західної України, Чернігівської і Сумської областей".

На початок 1999 року під контролем Суркіса-старшого і його компаньйонів опинилися практично всі енергетичні підприємства Західної
України, Чернігівської і Сумської областей. За даними українських газет, Суркіс контролював 58% акцій Сумиобленерго, 59%
Прикарпаттяобленерго, 51% Чернігівобленерго, а також володів контрольними пакетами акцій регіональних енергетичних компаній
Херсонської, Полтавської, Львівської, Тернопільської і Кіровоградської областей. Причому, за свідченням української преси, у держбюджет від приватизації цих обленерго не надійшло практично ні копійки.

Через "Український кредитний банк" Суркіс і його компаньйони контролювали Запорізький завод феросплавів (держпакет його акцій було передано в управління банку), комбінат "Дніпроспецсталь", численні судоверфі.

Впродовж 1998-2006 рр. Суркіс двічі ставав народним депутатом України III і IV скликань, член фракції СДПУ(о). Тривалий час входив в керівні органи партії.

У 2004 році Верховна Рада зареєструвала Проект Постанови про створення Тимчасової слідчої комісії "Про перевірку на відповідність чинному законодавству діяльності громадянина України В.В.Медведчука від імені іноземних компаній та створених за їх участю комерційних структур".

У пояснювальній записці йшлося, що Медведчук контролює компанію NEWPORT MANAGEMENT LTD з Британських Віргінських островів, якій належало 75% ЗАТ Український промислово-фінансовий концерн "Славутич". Автори записки спиралися на документи, які фігурували у суді Медведчука проти Чобота.

"Як свідчить зміст довіреності підписаної і завіреної директором компанії з Британських Віргінських островів NEWPORT MANAGEMENT LTD. Шоною Луїзою Уайт від 5 липня 1995 р. та виданою на ім'я громадянина України Віктора Медведчука‚ останній мав повне право володіти‚ користуватися і розпоряджатися всім рухомим і нерухомим майном цієї офшорної фірми та здійснювати практично будь-які операції з її коштами та активами в усіх куточках земної кулі. Тобто громадянин України В.В.Медведчук практично був наділений правом власності цією британської компанією.

Доказом того‚ що не Шона Луїза Уайт‚ а громадяни України були власниками фірми NEWPORT MANAGEMENT LTD. свідчать і протоколи зборів "київської сімки" у складі Згурського‚ Карпенка‚ Ляха‚ Медведчука‚ Губського‚ Григорія Суркіса‚ та ІгоряСуркіса від 29 і 30 листопада 1995 р.‚ які відбулися у Києві та Цюріху (Швейцарія). На швейцарських зборах була присутня Шона Луїза Уайт. Одне з питань‚ яке вирішували збори – надати повноваження В.В.Медведчуку підписати Статут та Установчий договір Закритого акціонерного товариства Український промислово-фінансовий концерн "Славутич" від британської фірми NEWPORT MANAGEMENT LTD", - йшлося у записці.

До пояснювальної записки народні депутати додавали копії протоколів зборів NEWPORT MANAGEMENT LTD., довіреність на ім’я Медведчука від NEWPORT MANAGEMENT LTD.  та ін.

Також у записці зазначалося, що NEWPORT MANAGEMENT LTD декларувала внесення іноземної інвестиції в економіку України у вигляді транспортних засобів‚ обладнання та грошових коштів і отримала в статутному фонді концерну "Славутич" 75‚5%‚ що дало їй право щорічно вивозити з України 75‚5% прибутку концерну. При цьому концерн був звільнений від сплати податків та інших платежів до бюджету як підприємство з іноземними інвестиціями. Водночас Медведчука та Губський заявляли, що "Славутич" покривав 12% ринку нафтопродуктів України. На думку авторів записки, з цього випливає, що концерн одержував щорічно сотні мільйонів доларів прибутку.

Як припускали автори записки, "Славутич" не був підприємством з іноземними інвестиціями, а що під їх прикриттям діяли громадяни України з метою уникнення оподаткування та безперешкодного вивезення з України величезних капіталів розміри яких обчислювалися сотнями мільйонів, а цілком ймовірно – мільярдами доларів США.

23 лютого 2006 року Верховна Рада постановила зняти з розгляду проект постанови про створення тимчасової слідчої комісії щодо перевірки Медведчука як такий, що втратив актуальність і потребує суттєвого доопрацювання.

У 2006 році брав участь у виборах до парламенту за виборчим списком "Опозиційного блоку НЕ ТАК!", проте невдало. З тих пір на деякий час відійшов від політики.

За інформацією колишнього нардепа Сергія Лещенка, у 2004 році Суркіса позбавили візи США через те, що він належав до клану, який займався порушеннями прав людини та фальсифікацією виборів перед Помаранчевою революцією.

На парламентських виборах у липні 2019 року обраний народним депутатом Верховної Ради IX скликання від партії "Опозиційна платформа - За життя" (№ 17 в списку).

Фігурант журналістського розслідування про розкрадання коштів обленерго

У квітні 2018-го у Німеччині за запитом українських правоохоронців затримали екс-депутата та бізнесмена Дмитра Крючкова, якого за два роки до цього оголосили у розшук. Детективи Національного антикорупційного бюро підозрюють його у розкраданні коштів кількох обленерго, а втрати держави оцінюються у мільярди гривень.

Так у 2014-му році Крючков став керівником приватної компанії ПАТ "ХК "Енергомережа". І вже за рік вона взяла під контроль роботу ПАТ "Запоріжжяобленерго", АТ "Харківобленерго" та ПАТ "Черкасиобленерго".

Журналісти "Схем"(спільний проєкт "Радіо Свобода" і телеканала "UA:Перший") отримали записи телефонних розмов Крючкова, які свідчать причетність до вказаних подій й братів Суркісів та соратника екс-президента Петра Порошенка Ігоря Кононенка. Як стверджують журналісти, експертиза довела високу вірогідність, що голоси співрозмовників є справжніми.

Згідно розслідування, у 2015 році Крючков почав працювати на Суркісів, які через кіпрські KERELIO COMMERCIAL LIMITED та LEX PERFECTA LIMITED контролювали "Запоріжжяобленерго", хоча контрольний пакет акцій компанії належить державі в особі Фонду держмайна.

Так під час розмови, датованої 19 квітня 2015 року, Крючков звітував Кононенку, що вже приготував схему, як зірвати збори акціонерів "Запоріжжяобленерго", призначені на 21 квітня, щоб на засіданні не змінили його керівника. За інформацією "Схем" порядок денний тих зборів підприємства передбачав припинення повноваження керівника "Запоріжжяобленерго" Ігоря Корніленкова. Саме цьому намагався запобігти Крючков, брати Суркіси та Кононенко. Адже Корніленков був їхнім ставленником.

Після сумнівних з точки зору легітимності зборів акціонерів, "Запоріжжяобленерго" отримало двох керівників із правом підпису. Один із них був креатурою братів Суркісів, інший – людиною з конкуруючого табору українського олігарха Костянтин а Григоришина, якому через BIKONTIA ENTEPRISES LIMITED належало 12,3% обленерго.

Наприкінці того ж дня Григорій Суркіс телефонував Крючкову, який мав не допустити такого двовладдя. Співрозмовники обговорили, як попри все не втратити контроль над обленерго, а забезпечити це мав уже Кононенко.

Як зазначається в сюжеті, Корніленков сприяв реалізації корупційної схему, яку розслідувало НАБУ та вже визнали незаконною в українських судах. Вона принесла щонайменше півмільярда гривень збитків напівдержавному "Запоріжжяобленерго". Суть схеми полягала в тому, що ще в 2015 році "Запоріжжяобленерго" погодилось, що великі місцеві промислові підприємства платитимуть за вже поставлену електроенергію приватній компанії Крючкова "Енергомережа". А ця фірма, в свою чергу, потім мусить віддати гроші постачальнику. На ці тристоронні договори пішли "Запорізький титано-магнієвий комбінат" Дмитра Фірташа (який довгий час був ключовим спонсором ФК "Динамо"), "Дніпроспецсталь" і АТ "Запорізький завод феросплавів" Ігоря Коломойського. От тільки гроші за електроенергію "Запоріжжяобленерго" від Крючкова так і не дочекалось. Таким чином тільки у 2015 році напівдержавне підприємство недоотримало півмільярда гривень.

Офіційне слідство встановило, що частина одержаних від цих підприємств грошей переводилася у готівку і розподілялася між різними учасниками корупційної схеми. Як зазначає видання "Новое время", дані НАБУ показують, що "Енергомережа" перевела 3 млн грн на рахунок Григорія Суркіса в якості фінансової допомоги. А протягом січня-травня 2015 го ще й переправила 49 млн грн фірмам Київський центр фондових послуг, Фондовий форекс і Елара Груп - з рахунками в згодом ліквідованому "Класикбанку". Більше того, Елара Груп, як показують документи НАБУ, перерахувала 193 млн грн, отримані з різних джерел, на рахунок фізичної особи - Наталії Кришталь. А та згодом перенаправила цей "фінансовий потік" на рахунок Ігоря Суркіса.

Крім того, судячи з оприлюднених розмов, Крючков регулярно давав вказівки відвозити різні суми грошей в офіс братам Суркісам. На момент завершення розслідування у 2019 році, підозрюваних у справі було двоє – сам Дмитро Крючков і вже колишній керівник "Запоріжжяобленерго" Корніленков. Останній, за даними детективів, переховувався від українського правосуддя у Росії.

Як свідчать подальші розмови братів Суркісів з Крючковим, вони намагались реалізовувати подібні схеми й на інших енергетичних компаніях з контрольною державною часткою. Так у розмові між Григорієм Суркісом і Крючковим, що відбулася після скандальних зборів акціонерів "Запоріжжяобленерго", вони згадують й про ПАТ "Черкасиобленерго", побоюючись повторення запорізької ситуації. 

У 2015-2016 рр. безпосередньо управляла підприємством лояльна братам Суркісам людина – Світлана Кузьмінська, на той час ще й співмешканка Крючкова. На одному із записів вона замість Крючкова по його телефону давала вказівку водію вказівку завезти 600 тисяч доларів у приймальню Суркісів.

У Черкасах детективи НАБУ виявили схему з виведення грошей, яка була ідентична розкритій у Запоріжжі. Керівниця "Черкасобленерго" Кузьмінська, "Енергомережа" Крючкова та підприємство олігарха Дмитра Фірташа ПАТ "Азот", за версією слідства, домовились, що за поставлену електроенергію "Азот" розрахується з Крючковим. А той вже у свою чергу перерахує гроші обленерго. Так "Енергомережа" отримала майже 300 мільйонів гривень. Але гроші обленерго не віддала.

Ще одним регіоном, де Крючков із братами Суркісами втілювали свої плани, була Харківська область та місцевий постачальник електроенергії "Харківобленерго", де 65% акцій належить державі в особі ФДУ. Для контролю за обленерго Крючков і Суркіси прагнули поставити на підприємство лояльний до себе менеджмент, як в Запоріжжі та Черкасах. Навесні 2015 року їм це вдається з використанням адмінресурсу. 

З оприлюднених записів, Крючков телефонував людині, голос якої схожий на впливового нардепа від "Народного фронту" й близького соратника міністра внутрішніх справ Арсена Авакова Ігоря Котвіцького. У розмові Крючков заручився підтримкою тодішнього очільника Харківщині та майбутнього глави АП Ігоря Райніна. Також Крючков запевнив співрозмовників, що ситуація щодо "Харківобленерго" під контролем на рівні президента Петра Порошенка.

За інформацією "Схем", через день після тієї розмови наглядова рада енергокомпанії призначила новим виконуючим обов'язки керівника Володимира Яворського. Телефонні розмови також доводять, що разом із партнерами Крючков зірвав збори акціонерів "Харківобленерго", щоб не втратити контроль над підприємством та, імовірно, залучав для цього радника голови Харківської ОДА Сергія Стороженка. Того ж дня Крючков прозвітував Ігорю Суркісу, що все під його контролем. Наглядова рада тоді не змінилась, а креатура Крючкова залишилась у керма "Харківобленерго".

Після початку розслідування справ детективами НАБУ, Крючков втік з України у Росію, а потім, перебуваючи у розшуку, опинився у Німеччині, де був затриманий місцевою поліцією. У квітні 2018 року журналісти зафільмували, як за кілька днів після арешту Крючкова, кортеж, яким користуються брати Суркіси, відвідував Адміністрацію президента. Одночасно із Суркісами до АП заїжджав і депутат від Блоку Петра Порошенка, якого називали куратором судової системи та органів прокуратури Олександр Грановський. Того ж місяця був зафіксований і другий візит Суркісів до адміністрації Порошенка одночасно з Грановським.

Самі Суркіси спростовували свою причетність до діяльності Крючкова, але їх декілька разів викликали на допит у статусі свідків.

Згодом НАБУ повідомило, що записи розмов з Суркісами, Кононенком та Крючковим будуть долучені до офіційного розслідування про корупцію в сфері енергетики.

15 квітня 2019 року Крючков прибув до України та був затриманий НАБУ. 17 квітня 2019 року суд взяв під варту Крючкова, із заставою в 7 мільйонів замість 346, на яких наполягало НАБУ.


В цей же час журналісти "Схем" зафіксували, як брати Суркіси неафішовано відвідували Генеральну прокуратуру, яка здійснює над цим слідством нагляд. Як і у випадку з візитами в АП, одразу після Суркісів закриту територію ГПУ залишив і нардеп Грановський.

У відповідь у Генпрокуратурі зазначили, що Суркіси "перебували на особистому прийомі громадян, який здійснювався генеральним прокурором, із питань забезпечення вжиття правоохоронними органами скоординованих заходів у розслідуванні кримінальних проваджень щодо діяльності Федерації футболу України".

Сам Григорій Суркіс цю версію у коментарі журналістам письмово підтвердив. Водночас в день святкування у Відні дня народження олігарха Дмитра Фірташа, Суркіс заперечив будь-які зв'язки із Крючковим.

НАВКОЛОФУТБОЛЬНІ КОРУПЦІЙНІ СКАНДАЛИ

13 вересня 1995 року після матчу Ліги чемпіонів УЄФА між київським "Динамо" і грецьким "Панатінаїкосом", іспанський арбітр зустрічі Лопес Ньєто зізнався, що представники українського клубу запропонували йому хабар у розмірі 30 тисяч доларів і дві норкові шуби в обмін на те, щоб він вплинув на результат матчу. Доказом нібито була записка з пропозицією допомогти "Динамо", яку Лопес Ньєто не зміг собі забрати (її відібрав "Динамо" Ігор Суркіс). КДК УЄФА після цього скандалу дискваліфікував "динамівців" з турніру і відсторонив на три єврокубкових сезони. Також пожиттєве відсторонення від футболу чекало на Ігоря Суркіса. За сприяння екс-президента Кравчука, клуб амністували, а дискваліфікація тривала лише рік.

У жовтні 2010 року німецька газета Sueddeutsche Zeitung опублікувала статтю, в якій член ради директорів Футбольної асоціації Кіпру Спірос Марангос стверджував, що п'ять членів виконкому УЄФА отримали від України і Польщі хабар у розмірі 11 млн. євро під час голосування 2007 року з вибору місця проведення фінальної стадії Євро-2012. В УЄФА відреагували на ці обвинувачення, назвавши їх безпідставними та оголосили про те, що ініціюють розгляд судової справи щодо Марангоса. Також Марангос в інтерв'ю італійській пресі заявляв, що готовий надати докази підкупу чотирьох чиновників УЄФА. За його словами, у справі фігурували чотири члени УЄФА. Один із них отримав 3,15 млн. євро, три - по 2 млн. євро.

Центральне антикорупційне бюро Польщі тоді заявило, що не виключає проведення власного розслідування, а місцеві ЗМІ називали Григорія Суркіса "двигуном корупційного скандалу". 

Однак, у січні наступного року генпрокурор Кіпру ухвалив рішення закрити справу, порушену у зв'язку із звинуваченнями Марангоса.

6 грудня 2016 року Espreso.tv з посиланням на свої джерела оприлюднило інформацію, що гравці ФК "Динамо" (Київ) отримують більшу частину зарплати через офшорну компанію. Ця інформація частково підтверджується даними з реєстру судових рішень у справі про поділ майна за позовом дружини гравця ФК "Динамо". У рішенні зазначається, що футболіст отримував виплати від NEWPORT MANAGEMENT LTD. За підрахунками Espreso.tv, за 2013-2015 рр. ФК "Динамо" могло ухилитись від сплати податків на $30 млн.  

У травні 2018 року американське видання The Sports Daily повідомило, що Григорій Суркіс потрапив в список фінансових розслідувань ФБР в якості учасника корупційних дій. Коли ФБР почало розслідування проти президента ФІФА Йозефа Блаттера і президента УЄФА Мішеля Платіні, обидва пішли у відставку через корупційні скандали. "Відділ ФБР, який займався цим фінансовим розслідуванням, представив результати своєї роботи з усіма доказами і звітами, а Григорій Суркіс був в списку тих, хто брав участь в корупційних діях", - йшлося в повідомленні.

За попередніми даними, Платіні і Суркіс привласнили близько 150 мільйонів євро, при тому, що Суркіс витратив близько 20 мільйонів євро лише на передвиборну програму Платіні.

Видання також стверджувало, що Суркіс був серйозним лобістом інтересів Росії під час визначення країни - господаря чемпіонату світу з футболу 2018 року. Також повідомлялося, що Суркіс і Путін провели кілька зустрічей в резиденції президента РФ, коли точилися розмови про можливу відмову від проведення чемпіонату в Росії у зв'язку з анексією Криму та агресією на Донбасі.

10 липня 2018 року в Брюсселі відбулася презентація документального розслідування про корупцію у ФІФА, яка дозволила проведення чемпіонату світу з футболу в Росії, що окупувала частину України і утримувала українських політичних в'язнів. Фільм називається "Один кубок світу з футболу, одна війна, а скільки корупції?" (В оригіналі "One World Cup, One War, How Much Corruption?"). Його автор і режисер - британський журналіст-розслідувач Тім Вайт.

Великий фокус у фільмі Вайт зробив на Україні. Зокрема, у фільмі відзначається, що посередниками між Росією і ФІФА були Григорій Суркіс і кум Путіна Віктор Медведчук. Вони допомагали Росії не тільки отримати ЧС, але і згодом зберегти право на його проведення, коли на ФІФА почали чинити тиск.


На початку вересня 2019 року німецького видання Der Spiegel опублікувало матеріал-розслідування, в якому йшлося про те, що з 2002 до 2016 роки кошти, які мали надходити на рахунки ФФУ, прямували на рахунки згадуваної офшорної NEWPORT MANAGEMENT LTD, яка обслуговувала ФК "Динамо" братів Суркісів. За даними ЗМІ, документ під назвою "внутрішня доповідна записка" був підготовлений для керівництва УЄФА у грудні 2016 року високопоставленим чиновником.

Згідно з документами, отриманими завдяки платформі Football Leaks, з вересня 2002 до липня 2008 рр. УЄФА відправила ФФУ близько 50 млн швейцарських франків. З вересня 2006 до грудня 2016 року загалом було відправлено 338.6 мільйонів євро. У грудні 2016 року в УЄФА зробили спробу перевірити київське "Динамо" на відповідність правилам фінансового фейр-плей. Після вивчення рахунків клубу аудитори встановили, що NEWPORT MANAGEMENT LTD має суттєвий вплив на фінансування "Динамо".

Журналісти висловили впевненість, що компанія контролюється Суркісом. "Цей факт вказується у вердикті 2009 року Високого Суду Лондона у відповідь на позов, поданий колишнім бізнес-партнером Ігоря Суркіса", - пише ЗМІ.

Коментар самого Суркіса про фінансові договори NEWPORT MANAGEMENT LTD і його роль у компанії журналістам отримати не вдалося, при цьому ФК "Динамо" звинуватило Der Spiegel в участі в кампанії з дискредитації клубу і NEWPORT, яку проводить ФФУ.

icon
Банківські рахунки:
Банк ЄДРПОУ Статус
09806443 Клієнт банку
14360570 Клієнт банку
icon
ДОКУМЕНТИ
інші варіації імені

Surkis Hryhorij Raxmilʹovyč

Surkis Hrȳhoriĭ Rakhmilovȳch

Surkis Hryhoriy Rakhmil'ovych

Surkis Hryhorij Myxajlovyč

Surkis Hrȳhoriĭ Mȳkhaĭlovȳch

Суркис Григорий Михайлович

Surkis Grigorij Rahmil'ovič

Surkis Hryhorii Mykhailovych

Surkis Grygorii Rakhmilovych

Surkis Hryhoriy Mykhaylovych

Surkis Hryhorij Rakhmil'ovych

Surkis Hryhorij Mykhajlovych

Surkis Hryhorii Rakhmil'ovych

Surkis Grygorii Mykhailovych

Surkis Hryhorii Rakhmilovych

Sourkis Hryhoriy Rakhmilovytch

Surkis Grigorii Mihailovich

Surkis Hryhorij Mychajlowytsch

Surkis Grigorijj Mikhajjlovich

Surkis Grigorij Mixajlovich

Surkis Grigorii Mikhailovich

Surkis Grigoriy Mikhaylovich

Surkis Grigory Mikhaylovich

Surcis Grygorii Rakhmil'ovych

Surkìs Grigorìj Mihajlovič

Surkis Grigorij Mihajlovich

Surkis Grigorij Mihajlovič

Sourkis Hryhoriy Mykhaylovytch

Surkis Grigorij Rakhmil'ovich

Surkis Hryhorij Rachmilowytsch

Surkìs Grigorìj Rahmìl′ovič

Surcis Grygorii Mykhailovych

Surkis Grigorij Mikhajlovich

Surkis Grigori Mikhaylovich