Хто такі публічні діячі та пов’язані з ними особи?

Адміністратор Реєстру, ГО “Центр протидії корупції”, визначаючи коло публічних діячів, керується нормами національного та міжнародного права, рекомендаціями міжнародних організацій та Служби фінансового моніторингу України, зокрема:

1.  Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»  

2.  Керівними настановами управління діловими відносинами з політично значущими особами  Державної служби фінансового моніторингу (2021 рік)

3. 12 рекомендацією FATF - Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (Financial Action Task Force on Money Laundering) (далі - Рекомендація)

4. FourthFifth Anti-Money Laundering Directive

5. Wolfsberg group recommendations

 У випадку колізій норм національного та міжнародного  права, ГО “Центр протидії корупції” керується, в першу чергу, Рекомендаціями FATF, які хоча і не мають обов’язкового характеру для суб’єктів первинного фінансового моніторингу в Україні, але Україна зобов’язалася імплементувати рекомендації FATF при підписанні Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (статті 20 та 127 Угоди).

Закон України №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон) закріплює наступні категорії публічних діячів, які є клієнтами з підвищеним ризиком і стосовно яких має здійснюватися посилений фінансовий моніторинг:

  • Фізичні особи, які є національними публічними діячами. 
  • Фізичні особи, які є іноземними публічними діячами (особи, які виконують або виконували визначні публічні функції в іноземних державах). 
  • Фізичні особи, які виконують публічні функції в міжнародних організаціях (посадові особи міжнародних організацій).
  • Члени сім'ї національних публічних діячів. 
  • Пов'язані з національним публічним діячем особи.

Хто є національним публічним діячем?

Закон визначає, що  національними публічними діячами є фізичні особи, які виконують або виконували визначені публічні функції в Україні, а саме:

  1. Президент України, Прем’єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України та їх заступники

  2. керівник постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України, його заступники;

  3. керівник та заступники керівника Державного управління справами;

  4. керівники апаратів (секретаріатів) державних органів, що не є державними службовцями, посади яких належать до категорії "А";

  5. Секретар та заступники Секретаря Ради національної безпеки і оборони України;

  6. народні депутати України;

  7. Голова та члени Правління Національного банку України, члени Ради Національного банку України;

  8. голови та судді Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів;

  9. члени  Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів;

  10. Генеральний прокурор та його заступники;

  11. Голова Служби безпеки України та його заступники;

  12. Директор Національного антикорупційного бюро України та його заступники;

  13. Директор Державного бюро розслідувань та його заступники;

  14. Директор Бюро фінансових розслідувань та його заступники;

  15. Голова та члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

  16. Голова та члени Антимонопольного комітету України;

  17. Голова та члени Рахункової палати;

  18. Голова та члени Центральної виборчої комісії;

  19. Голови та члени інших державних колегіальних органів;

  20. Надзвичайні і повноважні посли;

  21. Начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України, начальники Сухопутних військ України, Повітряних Сил України, Військово-Морських Сил України;

  22. Державні службовці, посади яких належать до категорії "А" ;

  23. Керівники органів прокуратури, керівники обласних територіальних органів Служби безпеки України, голови та судді апеляційних судів;

  24. Керівники адміністративних, управлінських чи наглядових органів державних та казенних підприємств, господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких прямо чи опосередковано перевищує 50 відсотків;

  25. Члени керівних органів політичних партій.

Кого ми вносимо до Реєстру як осіб, що мають прирівняний до національних публічних діячів статус за міжнародними стандартами?

12 Рекомендація FATF (пункт 38) визначає Публічну посадову особу (публічного діяча) як фізичну особу, яка була наділена значущими публічними функціями. Визначення «значущих публічних функцій» всередині країни залежить від певної організаційної структури уряду або міжнародної організації, а також від того, які права і обов'язки пов'язані з тією чи іншою функцією та інших факторів, які необхідно враховувати при оцінці ризиків. Наприклад, значущі публічні функції можуть існувати на федеральному рівні, на рівні регіону або провінції, а також на муніципальному рівні.

В 12 Рекомендації FATF (пункт 41) вказується, що одним із підходів до визначення кола ПЕПів може бути підхід, заснований на переліку важливих публічних функцій, наприклад прийняття кінцевих рішень щодо публічних закупівель, відповідальність за витрачання бюджетних коштів. 

З огляду на написане вище, ми публікуємо в Реєстрі інформацію про ряд осіб, що не є публічними діячами згідно з Законом, але за нашим переконанням виконують значущі публічні функції на всеукраїнському чи місцевому рівнях.

Зокрема, це:

  1. Голова Фонду державного майна України та його заступники.
  2. Керівники великих комунальних підприємств великих міст України. 
  3. Мери обласних центрів України, Голови обласних та районних державних адміністрацій.
  4. Арбітражні керуючі (голова ліквідаційної комісії, ліквідатор, керуючий санацією) державних підприємств та господарських товариств з державною часткою понад 50 відсотків в період ліквідації.
  5. Керівники адміністративних, управлінських чи наглядових органів дочірніх підприємств державних та казенних підприємств, господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких прямо чи опосередковано перевищує 50 відсотків. 
  6. Керівники філій великих державних підприємств та господарських товариств з часткою держави прямо чи опосередковано більш ніж 50 відсотків.
  7. Особи, що виконують значущі публічні функції на міжобласному чи обласному рівнях. Це посади:

      Керівники Територіальних управлінь Державної судової адміністрації в областях, АР Крим, м. Києві та м. Севастополі.

      Керівники Головних управлінь Національної поліції МВС України в областях, АР Крим, м. Києві та м. Севастополі.

      Керівники Головних управлінь Державної податкової служби в областях, АР Крим, м. Києві та м. Севастополі.

      Керівники міжрегіональних та енергетичної митниць Державної митної служби.

      Керівники Міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України.

      Керівники Міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України.

      Керівники Регіональних відділень ФДМУ.

      Керівники міжрегіональних офісів Держаудитслужби.

      Керівники Служб автомобільних доріг Державного агентства автомобільних доріг України («Укравтодор») в областях.

      Керівники Міжрегіональних та центрального територіальних управлінь АРМА.

      Керівники територіальних управлінь НАБУ.

      Керівники міжрегіональних головних управлінь Державної інспекції містобудування.

      Керівники міжобласних територіальних відділень АМКУ.

      Керівники міжрегіональних  (окружних) Державних екологічних інспекцій.

      Керівники обласних територіальних органів  Держгеокадастру.


1. Голова Фонду державного майна України та його заступники.

Фонд державного майна України (ФДМУ) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності. ФДМУ відповідальний перед Президентом України, а його діяльність спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Накази ФДМУ є нормативно-правовими актами та є обов'язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами.

ФДМУ очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за згодою з Верховної Ради України. Перший заступник та заступник Голови ФДМУ призначаються на посаду за поданням Прем'єр-міністра України та звільняються з посади Президентом України.

Посади Голови ФДМУ та його заступників віднесено до Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, затвердженим Національним агентством з питань запобігання корупції.

Враховуючи положення 12 Рекомендація FATF (пункт 38) ми вважаємо, що Голова та заступники ФДМУ є посадовими особами, що наділені значущими публічними функціями, а отже за нашим переконанням є такими, що мають прирівняний до НПД статус.

2. Керівники великих комунальних підприємств великих міст 

Керівники комунальних підприємств, згідно з Законом, не є публічними діячами - на відміну від керівників державних підприємств. 

В пункті 41 Рекомендації FATF вказується, що одним із підходів до визначення кола PEPів може бути підхід, заснований на переліку важливих публічних функцій, наприклад прийняття кінцевих рішень щодо публічних закупівель, відповідальність за витрачання бюджетних коштів. 

З точки зору економічної важливості, доступу до розпорядження бюджетними коштами окремі комунальні підприємства порівнювані із державними за своєю важливістю. Саме тому керівники адміністративних, управлінських чи наглядових органів великих комунальних підприємств включені в базу даних pep.org.ua, як національні публічні діячі. 

Наприклад, КП “Житлоінвестбуд-Укб” - комунальне підприємство підпорядковане Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київради (КМДА). Метою підприємства є організація проектування, будівництва, реконструкції, капітального ремонту, введення в експлуатацію, відчуження об'єктів житлового та нежитлового призначення, залучення коштів фізичних та юридичних осіб для будівництва житла та об'єктів нерухомості. Кошти на будівництво цих об’єктів виділяється із місцевого бюджету. 

Комунальна корпорація "Київавтодор" створена згідно з рішенням Київської міської ради від 14.03.2002 року. Корпорація входить до сфери управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Корпорація здійснює технічний нагляд, утримання та ремонт автомобільних шляхів та шляхово-транспортних споруд на них, мереж зовнішнього освітлення вулиць. 

КП “Київський Метрополітен” - підприємство, що управляє системою столичного метрополітену, що забезпечує 50% загального обсягу міських пасажирських перевезень в Києві. 

КП “Харківський Метрополітен” - підприємство, що управляє системою метрополітену м. Харків, що забезпечує до 50% загального обсягу міських пасажирських перевезень. 

3. Мери обласних центрів України, Голови обласних та районних державних адміністрацій

Мери міст, Голови обласних та районних державних адміністрацій, відповідно до Закону, не є публічними діячами.

Водночас, в Реєстрі мери обласних центрів, Голови обласних та районних державних адміністрацій визначаються, як національні публічні діячі, враховуючи  “значущі публічні функції” цих осіб на місцевому рівні, високі корупційні ризики, пов’язані з їх посадою,  та їх вплив на прийняття рішень стосовно використання місцевих бюджетних коштів.  

Рекомендації Вольфсберзької  групи включають в себе характеристики конкретних значущих публічних функцій, що можуть бути корисними як показники важливості або значущості, і можуть бути використані для визначення того, чи має особа бути кваліфікованою як публічна. Як приклад функції, що може бути причиною для надання статусу публічного діяча наводиться статус міського голови, губернатора, керівника федерального округу. Міські голови обласних центрів, Голови обласних та районних державних адміністрацій мають вплив на прийняття рішень стосовно використання коштів місцевих бюджетів.

Наявність корупціогенного ризику посади підтверджується також тим, що міського голову одного з обласних центрів обвинувачують у заволодінні коштами місцевого бюджету. Триває судовий розгляд. У липні 2019 р. ДБР затримало голову однієї з РДА під час отримання 110 тисяч доларів США хабара за незаконне надання в оренду землі.

4. Арбітражні керуючі (голова ліквідаційної комісії, ліквідатор, керуючий санацією) державних підприємств та господарських товариств з державною часткою в період ліквідації.

У Реєстрі до категорії національних публічних діячів включені ліквідатори, арбітражні керуючі (голова ліквідаційної комісії, ліквідатор, керуючий санацією) державних підприємств та господарських товариств з державною часткою в період ліквідації.

В період ліквідації підприємства, ліквідатор або ліквідаційна комісія фактично виконує функції з управління підприємством. Зокрема, в ч.4 ст.105 Цивільного кодексу України вказується, що до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. 

Відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

  • приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження;

  • виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

  • виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута тощо.

Таким чином, вбачається виконання арбітражними керуючими (ліквідаторами, головами ліквідаційних комісій, керуючими санацією) повноважень прирівняних до керівника боржника, наявності у них організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій з урахуванням положень Кодексу.

Відтак ГО «Центр протидії корупції» як адміністратор Реєстру розглядає посади  арбітражних керуючих (ліквідаторів, голів ліквідаційних комісій, керуючих санацією) державних підприємств та господарських товариств з державною часткою більш ніж 50 відсотків в період ліквідації/санації як такі, які  прирівняні до тих, що надають статус національного публічного діяча. 

5. Керівники адміністративних, управлінських чи наглядових органів дочірніх підприємств державних та казенних підприємств, господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких прямо чи опосередковано перевищує 50 відсотків. 

У Реєстрі до національних публічних діячів включені керівники адміністративних, управлінських чи наглядових органів дочірніх підприємств державних та казенних підприємств, господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких прямо чи опосередковано перевищує 50 відсотків. Цих осіб відносимо до категорії PEPів також і на основі правової позиції Верховного суду України у справі № 21-452а14 де колегія суддів Судової палати в адміністративних справах дійшла висновку, що оскільки засновник дочірнього підприємства є державним акціонерним товариством, 100 відсотків акцій якого належать державі,  дочірнє підприємство, як його дочірнє підприємство за своєю сутністю також є державним підприємством, адже діє на основі державної власності, переданої йому засновником у господарське відання. 

6. Керівники філій великих державних підприємств та господарських товариств з часткою держави прямо чи опосередковано більш ніж 50 відсотків.

До Реєстру включені керівники філій великих державних підприємств та господарських товариств з часткою держави прямо чи опосередковано більш ніж 50 відсотків у випадку, якщо сукупна вартість активів підприємства за даними останньої фінансової звітності перевищує 2 млрд гривень та філія має право проводити закупівлі самостійно. 

 7. Особи, що виконують значущі публічні функції на міжобласному чи обласному рівнях.

У 12 Рекомендації FATF(пункт 38) визначає Публічну посадову особу (публічного діяча) як фізичну особу, яка була наділена значущими публічними функціями. Визначення «значущих публічних функцій» всередині країни залежить від певної організаційної структури уряду або міжнародної організації, а також від того, які права і обов'язки пов'язані з тією чи іншою функцією та інших факторів, які необхідно враховувати при оцінці ризиків. Наприклад, значущі публічні функції можуть існувати на федеральному рівні, на рівні регіону або провінції, а також на муніципальному рівні.

Також у пункті 41 цієї Рекомендації вказується, що одним із підходів до визначення кола ПЕПів може бути підхід, заснований на переліку важливих публічних функцій, наприклад прийняття кінцевих рішень щодо публічних закупівель, відповідальність за витрачання бюджетних коштів. 

У Методичних рекомендаціях Державної служби фінансового моніторингу України щодо виявлення та ідентифікації публічних діячів та забезпечення проведення їх фінансових операцій зазначено, що відповідно до 1 Рекомендації FATF, суб'єкти первинного фінансового моніторингу визначають тип клієнтів, які можуть мати підвищений ризик. Для цього суб'єкти первинного фінансового моніторингу керуються національними рекомендаціями або оцінкою ризиків. Галузі, що можуть бути ризикованими, залежать від оцінки ризиків та інших гарантій промисловості і варіюються від країни до країни. Приклади ризикованих галузей: підприємства, що діють у сфері державних закупівель; будівництво та (великі) інфраструктури; розвиток та інші види допомоги тощо.

Також ГО «ЦПК» здійснено оцінку дискреційних повноважень у відносинах між органами державної влади, з однієї сторони, та фізичними та юридичними особами, з іншої сторони, на предмет наявності корупціогенних ризиків, а саме у сфері:

- відносин, що пов'язані з виявленням і припиненням правопорушень, застосуванням заходів державної і суспільної безпеки;

-  відносин, що пов'язані з призначенням публічно-правових санкцій;

-  відносин, що пов'язані з контрольно-наглядовою та перевірочною діяльністю;

- відносин, що пов'язані з наданням адміністративних послуг, з видачею адміністративних дозволів, ліцензій;

-  відносин, що пов'язані з державною реєстрацією, постановкою на державний облік;

- відносин, що пов'язані з розподілом квот, проведенням конкурсних (тендерних) процедур, пов'язаних з закупівлею майна, наданням державного майна в користування.

З огляду на написане вище, ми публікуємо у Реєстрі профілі осіб, що не є національними публічними діячами згідно з Законом, але виконують значущі публічні функції на міжобласному чи обласному рівнях, та посади яких мають значний корупціогенний ризик. Це посади:

7.1. Керівників Територіальних управлінь Державної судової адміністрації в областях, АР Крим, м. Києві та м. Севастополі.

7.2. Керівників Головних управлінь Національної поліції МВС України в областях, АР Крим, м. Києві та м. Севастополі.

7.3. Керівників Головних управлінь Державної податкової служби в областях, АР Крим, м. Києві та м. Севастополі.

7.4. Керівників міжрегіональних та енергетичної митниць Державної митної служби.

7.5. Керівників Міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України.

7.6.Керівників Міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України.

7.7. Керівників Регіональних відділень ФДМУ.

7.8. Керівників міжрегіональних офісів Держаудитслужби.

7.9. Керівників Служб автомобільних доріг Державного агентства автомобільних доріг України («Укравтодор») в областях.

7.10. Керівників Міжрегіональних та центрального територіальних управлінь АРМА.

7.11. Керівників територіальних управлінь НАБУ.

7.12.Керівників міжрегіональних головних управлінь Державної інспекції містобудування.

7.13. Керівників міжобласних територіальних відділень АМКУ.

7.14. Керівників міжрегіональних  (окружних) Державних екологічних інспекцій.

7.15. Керівники обласних територіальних органів  Держгеокадастру.

 

7.1.  Керівники Територіальних управлінь Державної судової адміністрації в областях, АР Крим, м. Києві та м. Севастополі.

Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, встановлених законом.

Територіальні управління Державної судової адміністрації відповідають за матеріально-технічне забезпечення судів, розташованих на відповідній території, здійснюють публічні закупівлі для цих потреб. 

Наявність корупціогенного ризику посади підтверджується також тим, що 14 січня 2019 року правоохоронці затримали під час одержання частини хабара заступника начальника Територіального управління Державної судової адміністрації в одній з областей за сприяння при ремонті покрівлі приміщення суду. В ході слідства встановлюється причетність начальника цього управління до вказаних незаконних дій.

7.2.  Керівники Головних управлінь Національної поліції МВС України в областях, АР Крим, м. Києві та м. Севастополі.

Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку..

Функції Головних управлінь Національної поліції МВС України в АР Крим та областях пов'язані з виявленням і припиненням правопорушень, застосуванням заходів державної і суспільної безпеки на відповідній території. Крім того, Головними управліннями Національної поліції здійснюються заходи для свого матеріально-технічного забезпечення, проведення публічних закупівель для цих потреб. 

Наявність корупціогенного ризику посади підтверджується також тим, 25.07.2019 р. екскерівника поліції однієї з областей було затримано за обвинуваченням у привласненні майна шляхом зловживання службовим становищем.

7.3.  Керівники Головних управлінь Державної податкової служби в областях, АР Крим, м. Києві та м. Севастополі.

Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Функції Головних управлінь ДПС в областях, АР Крим, м. Києві та м. Севастополі пов'язані з контрольно-наглядовою та перевірочною діяльністю. Крім того, цими управліннями здійснюються заходи для свого матеріально-технічного забезпечення, проведення публічних закупівель для цих потреб. 

Наявність корупціогенного ризику посади підтверджується масовими випадками корупційних правопорушень, які вчиняються працівниками (зокрема, ревізорами-інспекторами) Головних управлінь Державної податкової служби в областях. Більш ніж ймовірно, що такі незаконні дії відбуваються з відома і навіть за вимогою керівництва таких головних управлінь. Так, у січні 2020 р. В.о. начальника Головного управління Державної податкової служби однієї з областей викрили на пропозиції та наданні хабара керівнику структурного підрозділу регіональної прокуратури за не перешкоджання протиправній діяльності співробітників ДПС, пов’язаній із отриманням неправомірної вигоди від підприємців, та не притягнення їх до кримінальної відповідальності.

7.4.  Керівники міжрегіональних та енергетичної митниць Державної митної служби.

Державна митна служба забезпечує стягнення митних платежів та контроль над перевезенням предметів, у тому числі товарів, тварин та небезпечних предметів, через державний кордон України. Функції міжрегіональних та енергетичної митниць Державної митної служби пов'язані, серед інших, з контрольно-наглядовою та перевірочною діяльністю.

Наявність корупціогенного ризику посади підтверджується масовими прикладами корупційних правопорушень, які вчиняються митними інспекторами на пунктах митного контролю, та полягають у вимаганні хабарів за не створення штучних перепон при митному оформленні вантажів. Більш ніж ймовірно, що такі незаконні дії відбуваються з відома і навіть за вимогою керівництва відповідних митниць.

7.5.  Керівники Міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України.

Міністерство юстиції України забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері електронних довірчих послуг, нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів, державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань тощо. Функції Міжрегіональні управління Міністерства юстиції України пов'язані з наданням адміністративних послуг, з видачею адміністративних дозволів, з державною реєстрацією на відповідній території.

7.6.  Керівники Міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України.

Міжрегіональні управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України реалізують державну політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації на відповідній території. Їх функції пов'язані з контрольно-наглядовою діяльністю.

Наявність корупціогенного ризику посади підтверджується також тим, що у березні 2020 р. працівники НАБУ затримали на хабарі начальника одного з міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, генерал-майора внутрішньої служби.

7.7.  Керівники Регіональних відділень ФДМУ.

Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності та приватизації державного майна, надання державного майна в користування.

Регіональні відділення ФДМУ здійснюють ці повноваження на відповідній території.

Наявність корупціогенного ризику посади підтверджується також тим, що у квітні 2017 р. прокуратура Київської області спільно зі співробітниками Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України викрила керівника регіонального відділення Фонду державного майна України по одній з областей та його заступника на хабарі.

7.8.  Керівники міжрегіональних офісів Держаудитслужби.

Офіс фінансового контролю (колишня назва - Державна аудиторська служба України) здійснює контрольно-наглядову та перевірочну діяльність, а саме державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов’язань, ефективним використанням коштів і майна, контроль за дотриманням законодавства про публічні закупівлі тощо.

Міжрегіональні офіси здійснюють відповідні повноваження на міжобласному рівні.

Наявність корупціогенного ризику посади підтверджується також тим, що у жовтні 2017 р. було затримано осіб, які займали  керівні посади в Держаудитслужбі України та структурному підрозділі цієї служби у одній з областей. Зафіксовано факт давання хабара одним з керівників офісу Держаудитслужби у одній з областей та одержання коштів керівником управління внутрішнього аудиту Державної аудиторської служби України за лояльне ставлення під час перевірки та нереагування на виявлені у роботі порушення.

Також екскерівницю Держаудитслужби було звинувачено у незаконному збагаченні та недекларуванні майна. 

7.9.  Керівники Служб автомобільних доріг Державного агентства автомобільних доріг України («Укравтодор») в областях.

Державне агентство автомобільних доріг України («Укравтодор»)  забезпечує розвиток мережі автомобільних доріг, підвищення безпеки руху, швидкості, комфортності та економічності перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; поліпшення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг, мостів та дорожньої інфраструктури. Таким чином, здійснюються великі інфраструктурні проекти з будівництва доріг. Президент Зеленський заявив, що в Україні з березня 2020 року розпочинається реалізація масштабного проекту будівництва доріг. Планується оновити 4 тис. кілометрів доріг державного значення, на що передбачено безпрецедентні кошти – понад 85 млрд грн.

У областях ці функції покладено на відповідні обласні служби автомобільних доріг. У Положеннях цих служб зазначено, що вони засновані на державній власності та  належать до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України. Предметом діяльності відповідних обласних служб автомобільних доріг є виконання функцій замовника робіт та послуг з будівництва, реконструкції, ремонтів та утримання автомобільних доріг та іншого державного майна на території відповідної області.

До уваги береться наявність повноважень у керівників обласних служб автомобільних доріг щодо прийняття кінцевих рішень щодо публічних закупівель та розпорядження значними коштами Державного бюджету України при будівництві (реконструкції, ремонті) автомобільних доріг на території відповідної області.

Наявність корупціогенного ризику посади підтверджується також тим, що у вересні 2019 р. детективи Національного антикорупційного бюро затримали керівника служби автомобільних доріг у одній з областей  під час одержання ним хабаря у розмірі 90 тисяч доларів для сприяння перемозі певним компаніям-учасникам публічних закупівель цієї службою робіт з ремонту доріг.

7.10. Керівники Міжрегіональних та центрального територіальних управлінь АРМА.

Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших (АРМА) здійснює розшук та виявлення активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні, чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Крім того, АРМА передає такі активи в управління чи для реалізації визначеними за результатами публічних закупівель суб’єктам господарювання.

Обласні та центральне територіальні управління АРМА реалізують повноваження на відповідній території.

7.11.  Керівники територіальних управлінь НАБУ.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) протидіє кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці, а також вживає інших передбачених законом заходів щодо протидії корупції.

Територіальні відділення НАБУ реалізують ці повноваження на відповідній території. 

7.12. Керівники міжрегіональних головних управлінь Державної інспекції містобудування.

Державна інспекція містобудування України (ДІМ) (раніше - Державна архітектурно-будівельна інспекція) реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів).

Міжрегіональні головні управління ДІМ реалізують повноваження на відповідній території.

Наявність корупціогенного ризику посади підтверджується також тим, що у лютому 2020 р. було затримано керівника управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в одній з областей та посередника на одержанні 700 дол. США хабара, який вимагали від директора будівельної організації за позитивний розгляд проведення перевірки об’єкту будівництва та невжиття штрафних санкцій. При тому посередником злочину був екскерівник цього ж обласного управління. 

7.13.  Керівники міжобласних територіальних відділень АМКУ.

Антимонопольний комітет України (АМКУ) забезпечує державний захист конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.

Міжобласні територіальні відділення АМКУ реалізують повноваження на відповідній території. 

Наявність корупціогенного ризику посади підтверджується також тим, що у травні 2020 р. було затримано голову одного з обласних територіальних відділень АМКУ за підозрою у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди. За даними слідства, посадовець вимагав від приватного підприємця 3000 доларів США за зменшення штрафних санкцій під час вирішення питання про його притягнення до адміністративної відповідальності та за надання обіцянки не втручатись у господарську діяльність під час участі у конкурсних торгах.

7.14.  Керівники міжрегіональних  (окружних) Державних екологічних інспекцій.

Державна екологічна інспекція (ДЕІ) здійснює державний нагляд (контроль) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.  ДЕІ перевіряє дотримання суб’єктами господарювання екологічних норм, та притягає винних осіб до відповідальності.

Керівники міжрегіональних  (окружних) Державних екологічних інспекцій реалізують повноваження на відповідній території.

Наявність корупціогенного ризику посади підтверджується також тим, що у серпні 2019 р. було затримано начальника ДЕІ однієї з областей під час отримання хабара за прикриття екологічних порушень автозаправною станцією. Також у серпні 2019 р. було затримано на хабарі керівника сектору ДЕІ в іншій з областей за непритягнення суб’єкта господарювання до відповідальності за порушення, за сприяння у видачі дозвільних документів. У ході слідства перевіряється причетність до злочину керівництва обласної ДЕІ.

7.15.  Керівники обласних територіальних органів  Держгеокадастру.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Керівники обласних територіальних органів  Держгеокадастру реалізують повноваження на відповідній території.

Наявність корупціогенного ризику посади підтверджується також тим, що у серпні 2016 р. було затримано  керівника Держгеокадастру однієї з областей. У січні 2019 р. було затримано заступника керівника Держгеокадастру у одній з областей при отриманні хабара у 65 тис. доларів за вирішення земельного питання. Також у квітні 2019 р. за хабар у 0,5 млн грн було затримано керівника Держгеокадастру у одній з областей, який вимагав від підприємця $20 тис. неправомірної вигоди за направлення проекту землеустрою на експертизу та її подальше погодження службовими особами Держгеокадастру України.

Хто є членом сім’ї  національного публічного діяча?

Відповідно до положень Закону 361-IX, члени сім’ї - чоловік/дружина або прирівняні до них особи, син, дочка, пасинок, падчерка, усиновлена особа, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, зять та невістка і прирівняні до них особи, батько, мати, вітчим, мачуха, усиновлювачі, опікуни чи піклувальники.

В пункті 48 12-ї Рекомендації FATF вказано, що коло осіб, що входять до складу сім’ї залежить від культурних особливостей конкретної країни, це може бути як вузьке коло осіб (подружжя, їхні батьки та діти, брати/сестри), так і ширше включно з кузинами, або навіть кланами[5].

В п. 10 ст. 3 Fourth Anti-Money Laundering Directive вказано, що до членів сім’ї публічного діяча входять: подружжя (або інша особа що має еквівалентний статус), батьки, діти та подружжя дітей (або інші особи, що мають еквівалентний статус)[6].

Тому, ГО “Центр протидії корупції”, наповнюючи Реєстр керується також нормами міжнародного права, та до членів сім’ї відносить: 

●          чоловік/ дружина (або особа з якою публічних діяч проживає однією сім’єю без реєстрації шлюбу);

●          батько/ мати (вітчим/ мачуха);

●          син/ дочка (пасинок/ падчерка);

●          зять/невістка публічного діяча;

●          рідні брат/сестра публічного діяча;

●          тесть/теща;

●          свекор/свекруха.

Хто є пов’язаною з національним публічним діячем особою?

Відповідно до положень Закону 361-IX це особи, пов’язані з політично значущими особами, - фізичні особи, які відповідають хоча б одному з таких критеріїв:

  • відомо, що такі особи мають спільне з НПД бенефіціарне володіння юридичною особою, трастом або іншим подібним правовим утворенням або мають будь-які інші тісні ділові зв’язки з політично значущими особами;
  • є кінцевими бенефіціарними власниками юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, про які відомо, що вони де-факто були утворені для вигоди НПД.

Однак, варто зауважити, що 12-та Рекомендація FATF (пункт 49) має приклади такого виду зв’язків з ПЕПами, як особисті, наприклад: (відомі) (сексуальні) партнери поза сім’єю (наприклад подруги, хлопці, коханки), відомі члени однієї політичної партії, громадської організації, профспілки працівників. При визначення того, наскільки близькі взаємовідносини між особами важливо враховувати соціальний, економічний та культурний контекст.

Враховуючи зазначене, ми публікуємо також у Реєстрі інформацію про осіб, що мають прирівняний до пов’язаних з НПД статус за міжнародними стандартами, а саме:

1. Помічники народних депутатів України. 

До ділових зв’язків з НПД- народними депутатами України ми відносимо їх помічників (як за трудовим договором, так і на громадських засадах). 

Це обґрунтовується тим, що помічники народних депутатів, як правило, є досить наближеними до них особами, і виконують різного роду особисті доручення депутатів. Більш того, наявні випадки номінального оформлення народними депутатами на своїх помічників юридичних осіб. Наприклад, Керезь Ігор Михайлович був помічником народного депутата Давида Жванії. До 2007 року він управляв спільним бізнесом Жванії та Миколи Мартиненка

Колишній народний депутат України Андрій Іванчук переписав свою скандальну компанію «БФ Груп» та родинний маєток під Києвом на свого помічника Юрія Грищенка. 

2. Члени керівних органів Стратегічних державних підприємств і товариств з державною часткою.

До ділових зв’язків з НПД - керівниками адміністративних, управлінських та наглядових органів стратегічних (згідно переліку) державних підприємств та господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких прямо чи опосередковано перевищує 50 відсотків, ми відносимо також і членів таких органів цих стратегічних підприємств чи товариств. 

Це пов’язано із тим, що такі підприємства та товариства мають винятково важливе значення для економіки та безпеки України. Члени таких органів разом з їх керівниками беруть участь в управлінні такими підприємствами (товариствами) відповідно до їх статутів (положень), приймають рішення організаційно-розпорядчого характеру. До переліку цих підприємств ми відносимо підприємства з Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 р. № 83, а також наступні товариства:

1.       АТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія»

2.       ПАТ “Запоріжжяобленерго”

3.       ПАТ "Укргідроенерго"

4.       АТ “Миколаївобленерго”

5.       ВАТ "Тернопільобленерго"

6.       АТ “Харківобленерго”

7.       АТ “Хмельницькобленерго”

8.       ПАТ “Національна енергетична компанія “Укренерго”

9.       ПАТ "Укрнафта"

10.   АТ “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз”

11.   АТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”

12.   ПАТ "Центренерго"

13.   АТ “Укргазвидобування”

14.   АТ “Укртрансгаз”

15.   АТ “Укртранснафта”

16.   ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"

17.   АТ “Українська залізниця”

18.   АТ “Укрпошта”

19.   АТ “Національна суспільна телерадіокомпанія України”

20.   АТ “Турбоатом”

21.   ПАТ "Одеський припортовий завод"

22.   АТ “Державний експортно-імпортний банк України”

23.   АТ “Державний ощадний банк України”

24.   Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк"

25.   АТ КБ "ПРИВАТБАНК"

26.   ПАТ "Аграрний фонд”

27.   Надра України

28.   ПАТ "МАГІСТРАЛЬНІ ГАЗОПРОВОДИ УКРАЇНИ"

29.   Державна акціонерна холдингова компанія "Артем"

30.   Державний концерн "Укроборонпром"


Зверніть увагу!

Факт наявності особи у Реєстрі не тягне юридичного закріплення за ним статусу НПД/пов’язаної особи.
Остаточне  рішення про віднесення особи до такої, що має статус НПД/пов’язаної особи, зокрема для цілей фінансового моніторингу, приймає суб’єкт первинного фінансового моніторингу згідно положень міжнародного та українського законодавства, роз’яснень уповноважених державних органів та власних внутрішніх методик з цих питань.